"Вітаю із народженням". Щойно я відкрила очі, я зрозуміла, що знаходжуся в холодній лабораторії. Я не народжувалася, адже я не людина. Я була створена, але вона все одно святкує мою появу на цей світ. Я навчилася жити, коли ми пили каву разом, відчували її запах. Коли я чула звуки декорацій, які тремтять від вітру; коли наближувалася до кролика, що відвідував сад. Однак… "Насправді, через тиждень я помру". Вона, яка не скаржиться на біль та не проявляє жодних емоцій - спокійна, але чому ж моє серце так болить? Я теж була людиною, що здатна пролити сльози. "Чому ти створила мене? Чому змусила полюбити тебе?"